6 популярних книг, які в СРСР були під забороною
Поділитися
В Радянському союзі було багато заборон, особливо це стосувалося творчості. Багато книг потрапили під "цензуру", адже владі багато чого не подобалося, а отже люди не мали цього бачити.
Видання Russia Beyond склало перелік популярних книг, які були заборонені в СРСР.
Читайте також: Німий жах на обличчях людей: фото, які б в СРСР нізащо не показали
Михайло Булгаков "Собаче серце"
Книга була написана в 1925 році, але у маси книга пішла 1987 році.
Взагалі у СРСР не дуже любили Булгакова. Точніше не любила влада його книги, тож більшість із них були опубліковані вже після смерті письменника.
"Собаче серце" опублікували у 1987 році. Хоча у 1925 році, після написання, автору радили не відносити рукопис у Головліт, він ослухався. Як наслідок - рукопис конфіскували. Тож "Собаче серце" могло й не дійти до нас. Але Максим Горький вмовив повернути рукопис Булгакову. А сама книга стала дуже популярною в самвидавах.
До слова, книги "Майстер і Маргарита" та "Біла гвардія" теж отримали графу "цензура". ЇЇх видали за часів Відлиги. Хоч і друкували їх на найдешевшому папері, але вони користувалися неабиякою популярністю серед читачів.
Володимир Набоков "Лоліта"
Книга була написана в 1953 році. а видали її у 1989.
Набокова забороняли не тільки в СРСР, але й багатьох інших країнах - Франції, Великобританії та США. Тут все зрозуміло. Адже сама тема, яку підняв Набоков у своїй "Лоліті", сама по собі заборонена - історія кохання неповнолітньої дівчинки та дорослого чоловіка.
До того ж Набокова у СРСР вважали зрадником, адже він і його сім'я емігрували із країни після революції. Однак твори Набокова користувалися популярністю у самвидавах. А от сам автор ніколи не вірив в те, що його книгу опублікують в СРСР.
Василь Гроссман "Життя і доля"
Книга була написана у 1959 році, а опублікували її 1988.
Ця книга частково написана з біографії самого Василя Гроссмана. Роман розповідає про події, які відбувалися під час Сталінградської битви, де письменник був кореспондентом.
Графу "цензура" книга отримала, бо радянська влада порахувала ідеологічно шкідливою. І не дарма, у книзі дуже багато критики сталінського режиму. Зокрема, Гроссман порівнював Сталіна із Гітлером, тож передбачувано, що книгу у маси не пустили, більше того КДБ провели у Гроссмана обшуки, а рукопис вилучили.
На щастя, у нього була копія книги, яку контрабандою відправили до Швейцарії. Там вона вперше "побачила світ". До слова, вилучений рукопис ФСБ передало Мінкульту РФ лише у 2013 році.
Ілля Еренбург та Василь Гроссман "Чорна книга"
Книга була написана у 1945 році, а опублікували її у 2015.
Так як чоловіки були воєнними кореспондентами, які одні із перших потрапили у закриті концтабори та побачили, що там відбувається, вони вирішили випустити збірник своїх текстів про війну.
Однак таке радянській владі не дуже сподобалося. Адже у ній йшлося про те, як у часи війни знущалися над євреями, тобто злочини саме проти цього народу. Але ось у СРСР більше полюбляли, коли писали про злочини нацистів проти радянського народу вцілому.
Цікаво те, що "Чорну книгу" у 1947 році частково видали у США, а у 1980 - в Ізраїлі. А ось у пострадянських країнах книга з'явилася лише у 2015 році.
Іван Бунін "Окаянні дні"
Книга була написана 1920 році, опублікували її у 1988.
Тут все дуже просто. Іван Бунін - письменник, який жив у Москві та на власні очі бачив революцію у 1917 році. Про це він і написав книгу "Окаянні дні". Але варто зазначити, що він був противником перевороту й симпатизував "білому" руху. Навіть хотів піти добровольцем на фронт.
Тож Бунін у своїй книзі описав весь той жах, який творився на вулицях під час револіції. А у 1920 році він емігрував у Францію. Що цікаво, у Парижі ця книга була опублікована у 1927 році. Але от у СРСР цей "антирадянський" текст випустити не могли, щоб не "розкачувати" людей.
Бунін взагалі був персоною "нон-ґрату" у світі письменників. Виходити із тіні він почав вже після смерті Сталіна, тоді почали частково публікувати його твори. Але "Окаянні дні" побачила світ лише у 1988 році.
Євгеній Замятін "Ми"
Книга була написана у 1920 році, а опублікували її у 1988.
Замятін був, здається, найненависнішим письменником у СРСР. Адже його книги побачили світ лише після 1980-х років.
Особливо ненавиділи роман "Ми", який описував тоталітарну країну, що нагадувала військовий комунізм - життя людей, навіть інтимне, було під контролем у влади. В СРСР сюжет книги порахували висміюванням радянської системи, а тому й не пропустили її у друк.
Євгенія Замятіна навіть арештували. Щоправда, спочатку хотіли виселити, як і інших "антирадянських" письменників.
До слова, книгу опублікували спочатку у США, а потім у Європі. А в СРСР її надрукували у 1988 році.
Більше про СРСР
- Через бідність за гігієною в СРСР в переважній більшості стежили дуже погано, саме тому в країні були одні з найвищих показників інфекційних захворювань, але про це офіційна статистика замовчувала.
Читайте Новини.LIVE!
